Діпфейки, фейкові збори та псевдодопомога: нові ризики ШІ-шахрайства
Штучний інтелект дедалі частіше використовується не лише для фішингу чи шахрайських повідомлень, а й для складніших маніпуляцій — підроблення голосу, відео, зображень, а також створення псевдозборів на військові, гуманітарні або медичні потреби.
Про це повідомила Анна Довгальська, заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ.
За її словами, окремою загрозою стають deepfake-технології. Йдеться про підроблений голос, відео або зображення реальної людини. Шахраї можуть клонувати голос за короткими аудіофрагментами, які беруть із відкритих відео, голосових повідомлень, соцмереж або чатів. В окремих випадках для базової імітації може бути достатньо лише кількох секунд запису.
“У найпростішому випадку людині телефонують нібито від імені родича або друга і просять терміново переказати гроші. Таке прохання може супроводжуватися емоційним тиском: “я потрапив у біду”, “потрібні гроші просто зараз”, “не можу пояснювати”, “переказати треба негайно”. Якщо голос схожий на голос знайомої людини, ризик помилки значно зростає”, — пояснює вона.
Анна Довгальська зазначила, що діпфейки також можуть використовуватися для створення фальшивих відеозвернень, маніпуляцій у псевдозборах, спроб зламу акаунтів у месенджерах або навіть для проходження ідентифікації на окремих онлайн-платформах, зокрема криптобіржах.
Водночас експертка наголосила, що найскладніші deepfake-схеми поки що не є масовими. Вони дорожчі, потребують підготовки, достатнього обсягу даних і продуманого сценарію чи стратегії застосування. Натомість значно масовішими залишаються фішинг, повідомлення в месенджерах, фейкові сайти, шахрайські дзвінки та маніпуляції з фінансовим номером телефону.
“Окремий напрям ризику — фейкові збори, псевдодопомога та шахрайство на темі війни. Зловмисники можуть створювати сторінки зборів “на ЗСУ”, “на лікування”, “на гуманітарну допомогу”, підробляти світлини, чеки, документи, звіти, а також використовувати згенеровані ШІ зображення або відео. Такі схеми особливо небезпечні, бо апелюють до співчуття, довіри та бажання швидко допомогти”, — вказала банкірка.
У частині випадків шахраї можуть копіювати стиль реальних волонтерських організацій, використовувати схожі назви, підроблені логотипи, фото військових, дітей, постраждалих людей або зруйнованої інфраструктури. Вони також можуть створювати фейкові коментарі, “звіти” про закупівлі, скриншоти переказів і вигадані підтвердження від нібито отримувачів допомоги.
За її словами, головне правило для громадян — не переказувати кошти лише з розчулення, “за емоції”. Перед донатом варто перевірити організацію або людину, яка відкрила збір, подивитися історію попередніх зборів, наявність звітів, репутацію, офіційні сторінки, а також переконатися, що реквізити справді належать заявленому отримувачу.
Експертка радить не довіряти лише відео, голосу або зображенню, навіть якщо вони виглядають переконливо. Якщо прохання стосується грошей, його потрібно перевірити через незалежний канал: зателефонувати людині, написати в інший месенджер, перевірити офіційні сторінки організації або звернутися до відомих волонтерських платформ.
“Діпфейки також можуть використовуватися для зламу акаунтів у месенджерах, створення фальшивих відеозвернень, маніпуляцій у псевдозборах або навіть для спроб проходження ідентифікації на окремих онлайн-платформах, зокрема криптобіржах. Водночас важливо розуміти: найскладніші deepfake-схеми поки що використовуються точково, а не масово, адже вони дорожчі, потребують підготовки, достатнього обсягу даних і продуманого сценарію. Натомість фішинг, повідомлення в месенджерах, фейкові сайти, шахрайські дзвінки та маніпуляції з фінансовим номером залишаються значно масовішими”, — деталізувала Анна Довгальська.