Карткове шахрайство стає точнішим: головні ризики для клієнтів у 2026 році

Головна небезпека сучасних шахрайських схем полягає в тому, що вони дедалі рідше виглядають випадковими. Шахраї можуть використовувати інформацію про покупки людини, її активність у соціальних мережах, оголошення на маркетплейсах, користування банківськими сервісами або навіть коло спілкування. Саме тому їхні сценарії часто здаються правдоподібними, а отже небезпечнішими для клієнтів.

Про це розповіла Анна Довгальська, заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ.

На думку фахівчині, ризики для клієнтів не варто оцінювати лише за кількістю зафіксованих випадків шахрайства. Важливішим є те, як змінюється характер таких злочинів. За даними Національного банку України, у 2025 році кількість незаконних дій і шахрайських операцій із платіжними картками зменшилася на 5% — до 256 тис. операцій. Водночас загальна сума збитків зросла майже на чверть — на 24%, до 1,4 млрд грн.

Ще один показовий індикатор — середній розмір однієї незаконної операції. У 2025 році він збільшився на 30% і склав у середньому 5,5 тис. грн проти 4,2 тис. грн у 2024 році. Це свідчить, що шахрайство стає “дорожчим” для потерпілих, навіть якщо кількість самих випадків формально зменшується.

Експертка зазначила, що сучасні шахрайські схеми дедалі частіше будуються не лише навколо технічних інструментів, а й навколо маніпуляції свідомістю. Людину кваплять, лякають блокуванням рахунку, повідомляють про “підозрілу операцію”, переконують терміново “захистити кошти” або перейти за посиланням для отримання “виплати” чи “компенсації”.

Банкірка зазначила, що однією з найактивніших схем залишаються дзвінки нібито від служби безпеки банку. Людині повідомляють про “спробу зняти кошти”, “підозрілу операцію” або “необхідність терміново захистити рахунок”. Далі шахраї намагаються отримати дані картки, код підтвердження або змусити клієнта самостійно переказати гроші на так званий “безпечний рахунок”.

За її даними, ще одним поширеним напрямом залишається фішинг. Клієнт отримує повідомлення з посиланням на фейкову інтернет-сторінку, яка зовні дуже схожа на офіційний сайт банку, державної установи, маркетплейсу чи служби доставки. Після введення реквізитів картки, логіна, пароля або одноразового коду ці дані потрапляють до шахраїв.

Окрему небезпеку становлять фальшиві “виплати” та “компенсації”. Користувачу пропонують отримати допомогу, соціальну виплату, повернення коштів або бонус. Але для цього нібито потрібно перейти за посиланням і “підтвердити картку”. Насправді мета одна — отримати доступ до фінансових даних.

“Зменшення кількості випадків не повинно вводити в оману. Навпаки: статистика свідчить, що шахрайство стає “дорожчим” для потерпілих. Якщо раніше частина схем була масовою і менш прицільною, то зараз зловмисники дедалі краще готуються, підбираючи 100-відсотково влучний момент, коли їхня схема спрацює, і психологічно тиснуть на людину”, — пояснила Анна Довгальська.