Кількість та обсяг проблемних кредитів в банківській системі дедалі зменшуються, однак напряму залежать від перебігу бойових дій, воєнної допомоги від західних партнерів, економічного розвитку країни.
Таку думку висловила Олена Єрмолова, директорка з управління ризиками, членкиня правління ГЛОБУС БАНКУ.
За її даними, починаючи з літа 2022 року обсяг проблемних кредитів системно знижується. При цьому, як вважає фахівчиня, понад 90% проблемних кредитів — це кредити, які були видані ще до початку повномасштабного вторгнення, а їхні отримувачі за об’єктивних причин втратили можливість погашення саме через обставини війни.
“Існує прямий зв’язок між кількістю проблемних кредитів, обставинами війни, обсягом виданих кредитів до повномасштабного вторгнення та вже після поновлення кредитування. Однак є ще один важливий нюанс: у постійній зоні ризику перебувають позичальники з прифронтових територій, адже воєнний чинник може суттєво позначитися на їхній спроможності вчасно виплачувати кредити”, — розповіла Олена Єрмолова.
Вона нагадала, що відповідно до статистичних даних НБУ частка непрацюючих кредитів у банківській системі протягом 9 місяців 2022 року майже не змінювалася, залишаючись на рівні 32%, що пояснювалося пом’якшенням вимог НБУ до визначення кредитів непрацюючими через повномасштабну війну. Але реальна динаміка проблемного портфеля через військову агресію об’єктивно зросла. Адже в березні 2022 більш ніж 60% клієнтів банків не внесли обов’язкові щомісячні платежі. Вже по звільненню Київської, Сумської та Чернігівської областей від російських військ (у квітні 2022 року) обслуговування кредитів і накопичених за ними боргів поступово покращилося, позитивна динаміка зменшення кількості проблемних кредитів триває і досі.
Як вказала банкірка, частка як непрацюючих (за визначенням НБУ), так і проблемних кредитів (з простроченням платежів більш ніж на 90 днів) у банках залежить від низки факторів, серед яких:
“В другій половині 2022 року НБУ повернув довоєнні вимоги до визначення кредитів непрацюючими, а в жовтні 2023 року НБУ значно розширив перелік вимог до офіційної звітності позичальників – юридичних осіб, що привело до статистично збільшення обсягів таких кредитів у банківській системі наприкінці 2022 року і в 2023 році. Нововведення регулятора варто сприймати з розумінням, адже вони є важливими з огляду на поступове переформатування українського ринку під міжнародні практики визначення неробочих кредитів, зокрема це стосується стандартів банківської системи ЄС”, — резюмувала Олена Єрмолова.