Банківська іпотека може отримати новий імпульс у 2026 році

У 2026 році відкриваються нові можливості для розвитку банківських іпотечних програм, а особливо для активного розвитку співпраці між банками і девелоперами житла.

Таку думку висловила Олена Дмітрієва, перша заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ.

“Спільні іпотечні програми банків і девелоперів завжди були більш вигідними та надійними для покупців, адже ставки за ними майже завжди були нижчими, ніж за звичайними іпотечними програмами. Крім того, банк фактично підтверджував надійність девелопера, якість його проєктів, темпи зведення будинку тощо. Тобто ризики придбання житла на первинному ринку були суттєво знижені. Тому цілком слушним стане подальша активізація іпотеки саме на первинному ринку”, — зауважила Олена Дмітрієва.

Вона нагадала, що наприкінці січня НБУ вперше за тривалий період знизив облікову ставку до 15%, фактично розпочавши новий тренд, який має вплинути на розмір ставок за більшістю кредитних продуктів. 

Олена Дмітрієва вважає, що за максимально сприятливих економічних, геополітичних умов, до кінця 2026 року облікова ставка може знизитися до 13,5-14%. Водночас, як твердить експертка, наразі такі прогнози більш ніж оптимістичні. 

“На мій погляд, збереження стійкої тенденції до зниження інфляції навіть в складних умовах енергетичної невизначеності, у першому півріччі оптимальним стане зниження облікової ставки до 13,5-14%. І це суттєво “похитне” ставки за більшістю кредитних програм, в тому числі іпотечних. Наразі можемо прогнозувати, що може постати перспектива зниження іпотечних ставок в середньому на 1-1,5 в.п.”, — прогнозує банкірка. 

Олена Дмітрієва вважає, що в разі зниження облікової ставки до 13,5-14%, загальна “архітектура” іпотечних програм на первинному ринку житла набуде такого вигляду:

  • програми з терміном погашення до 3 років: залежно від початкового внеску середні ставки складуть від 5% до 10% річних.
  • програми до 5 років із середніми ставками від 10% до 13% річних;
  • програми на 20 років: 2% на перший рік та 17% на подальші 19 років.

“До війни близько 60% іпотечних кредитів видавалося за комерційними програмами банків. Якщо частина потенційних позичальників не підпадатиме під нові умови програми “єОселя”, то цей попит природно повернеться до ринкових продуктів, тобто іпотечних програм комерційних банків. Тобто наразі можна говорити, що у 2026 році окрім державної “єОселі” суттєвий розвиток можуть отримати й банківські іпотечні продукти”, — говорить Олена Дмітрієва.

Попри війну, іпотечне кредитування в Україні не зупиняється й продовжує еволюціонувати. Державні програми відіграють важливу роль у підтримці попиту на житло, але не менш важливо створювати умови для розвитку ринкової іпотеки. “Завдання банків сьогодні — знаходити рішення, які одночасно враховують ризики воєнного часу, можливості економіки та реальні потреби людей. Саме така збалансована модель іпотеки може стати не лише інструментом підтримки громадян, а й фундаментом відновлення житлового ринку після війни”, — підсумувала Олена Дмітрієва.