Фінмоніторинг по-європейськи: чому він стає “розумнішим”, а не жорсткішим

Один з ключових блоків законопроєкту №14327 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)” стосується посилення фінансового моніторингу та його гармонізації з європейськими стандартами, зокрема вимогами FATF та правилами SEPA. 

Про це розповів Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.

За словами банкіра, саме цей аспект викликає найбільше запитань у клієнтів банків, адже часто сприймається як потенційне посилення контролю над кожною фінансовою операцією.

Сергій Мамедов пояснює, що зміни стосуються не тотального нагляду, а логіки фінмоніторингу. Він переходить від формального контролю сум до ризикоорієнтованого підходу, що дозволяє банкам оперативно ідентифікувати великі, нетипові або потенційно ризикові транзакції, не створюючи перешкод для звичайних клієнтів.

Після приєднання України до SEPA всі перекази в євро здійснюватимуться за єдиними європейськими правилами. Це не лише стандартизує процеси, але й підвищує ефективність роботи банків та безпеку фінансової системи. Звичайні побутові платежі для більшості громадян і бізнесу залишаться без змін, а ризикові операції будуть ідентифікуватися швидше та точніше.

Експерт підкреслює, що сучасний підхід дозволяє банкам реагувати лише на операції, що реально відхиляються від фінансової поведінки клієнта, замість перевірки кожного платежу “під мікроскопом”. Це значно зменшує кількість необґрунтованих блокувань рахунків та підвищує прозорість фінансової системи.

“Фінмоніторинг стає “розумнішим”, а не жорсткішим. Банк реагує лише на операції, що вибиваються з нормальної фінансової поведінки клієнта. Для більшості людей і бізнесу нічого не зміниться: звичайні платежі проходитимуть без затримок”, — резюмував Сергій Мамедов.