Інтернет-банкінг – нова ступінь фінансової свободи

Які умови безпеки систем інтернет-банкингу вважаються сьогодні найбільш ефективними? Які основні тенденції в сфері безпеки останнього року? Яким чином в цілому буде розвиватися інтернет-банкінг у другій половині 2015 року? Яким чином змінився попит на послугу за останній рік? Яку роль відіграє наявність і функціонал інтернет-банкінгу для клієнтів, коли вони приймають рішення про співпрацю з тим чи іншим банком?

На питання фінансового порталу Простобанк відповідає операційний директор Банку «ГЛОБУС» Сергій Клевайчук.


Основна загроза для будь-якого користувача інтернет-банкінгу - несанкціонований доступ та шахрайство. Для ефективного забезпечення безпеки інтернет-банкінгу повинні бути дотримані умови безпеки, як з боку банку, так і з боку клієнта.

 

З боку банку застосовується багаторівнева архітектура захисту, яка включає в себе, зокрема, наступне:
•обов'язкова ідентифікація і аутентифікація користувачів;
•протоколювання всіх дій користувачів у системі;
•обмін даними тільки за стандартизованими інтерфейсами;
• захист каналу передачі даних на основі SSL сертифікатів;
•цифровий підпис документів з використанням асиметричних алгоритмів з відкритим ключем з використанням сертифікованих засобів криптографічного захисту інформації;
•цифровий підпис інформаційних запитів від клієнта з використанням асиметричних алгоритмів з відкритим ключем з використанням сертифікованих засобів криптографічного захисту інформації.

 

З боку клієнта повинні бути виконані наступні умови:
• створення надійного пароля для входу в систему;
•підтримання використовуваного засобу доступу в актуальному стані;
•здійснення входу в систему тільки в безпечному місці для зменшення ризику несанкціонованого доступу;
•використання повідомлень про рух по рахунку (SMS, електронна пошта) та щоденний контроль стану рахунку.

 

Серед основних тенденцій у сфері безпеки необхідно виділити наступне:
• запобігання зовнішніх атак на внутрішньобанківські системи, що обслуговують інтернет-банкінг;
•проведення профілактичних робіт, які спрямовані на недопущення появи на засобах доступу клієнтів шкідливих кодів, особливо кросплатформених. В першу чергу мова йде про віруси, які можуть поширюватися в межах однієї операційної системи на декілька пристроїв;
•підвищення рівня знань клієнтів при роботі з інтернетом в умовах підвищеної вразливості «непросунутих» користувачів (некоректні налаштування програмного забезпечення, відсутність оновлень, добровільне сприяння «соціальним інженерам» тощо).

 

Серед фукцій, що користуються найбільшим попитом у клієнтів:
•розширена можливість фільтрації платіжних документів;
•гнучкість конструктора побудови виписок по рахунках;
•експорт даних в різних форматах.

 

Банки не скорочують витрати на розвиток інтернет-банкінгу, а скоріше підтримують високий рівень якості обслуговування клієнтів за умови збереження видаткової частини ІТ-бюджетів. За результатами 2014 року падіння ринку IT-послуг склало близько 40%, що відображає загальну тенденцію в період економічної рецесії, в якій ми знаходимося - всі змушені економити. Однак не варто думати, що банки зупиняються в розвитку інтернет-банкінгу. Впровадження деяких технологій, які вже використовуються в країнах Європи і США, вимагають відносно невеликих вкладень і при цьому мають суттєвий ефект. На мою думку, саме вивчення інноваційних рішень та їх подальше впровадження буде визначати вектор розвитку інтернет-банкінгу в 2015 році.

 

За останні роки клієнти банків настільки підвищили рівень своєї технологічної примхливості і бажання працювати комфортно, що зараз скоріше небажання клієнта використовувати інтернет-банкінг може викликати здивування. Можна з упевненістю стверджувати, що середні та великі підприємства у переважній більшості користуються цією послугою, і попит на неї з кожним роком збільшується по мірі зміни клієнтського портфеля банків. При ухваленні рішення про співробітництво з банком клієнти враховують комплекс показників, що включає наявність та функціонал інтернет-банкінгу, але визначальну роль він не відіграє.