З 2025 року система фінансового моніторингу в Україні працює в режимі посиленого контролю, з особливим акцентом на карткові перекази (p2p) та протидію діяльності так званих “дропів” — осіб, які передають свої платіжні інструменти третім сторонам для проведення сумнівних операцій.
Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ, детально пояснив, як зараз здійснюється фінансовий моніторинг. Зокрема банки застосовують ризикоорієнтований підхід, оцінюючи не лише обсяг переказів, а й регулярність, джерела коштів, кількість контрагентів та відповідність транзакцій фінансовому профілю клієнта. Такий аналіз дозволяє ідентифікувати потенційно ризикові операції, не створюючи зайвих перешкод для звичайних користувачів.
У межах міжбанківського меморандуму встановлені ліміти на вихідні карткові перекази — від 50 до 100 тис. грн на місяць. Як наголошує банкір, це не зачіпає понад 95% користувачів платіжних карток і застосовується лише для контролю над потенційно ризиковими операціями.
Крім того, порогова сума обов’язкового фінансового моніторингу становить 400 тис. грн. Перекази на таку суму або більше підлягають автоматичній перевірці: банки зобов’язані встановити джерело коштів, а в разі порушень можуть обмежити проведення операцій або припинити ділові відносини з клієнтом, дотримуючись вимог законодавства у сфері протидії відмиванню коштів.
Сергій Мамедов зауважив, що для більшості клієнтів фінмоніторинг не створює додаткових проблем. Дотримання простих правил — використання рахунків за призначенням, коректне зазначення призначення платежів та уникнення сумнівних схем — дозволяє уникнути тимчасових блокувань і забезпечує безперешкодне проведення повсякденних фінансових операцій.
“Для більшості клієнтів фінмоніторинг не створює додаткових проблем. Дотримання простих правил — використання рахунків за призначенням і коректне зазначення платежів дозволяє уникнути блокувань”, — підсумував Сергій Мамедов.
