Грудень 2025 року став одним із найбільш насичених місяців з погляду нормотворчої діяльності Національного банку України. Регулятор ухвалив низку важливих рішень про роботу фінансової системи в умовах воєнного стану, діяльності небанківських фінансових установ та банківського сектору.
Про це йдеться в аналітичному огляді Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.
Як зазначає керівниця аналітичного департаменту “Фінансового пульсу” Діляра Мустафаєва, наприкінці року НБУ традиційно “закриває” одразу кілька стратегічних напрямів.
“Зазвичай у грудні регулятор підсумовує рік і паралельно закладає основу для наступного. У 2025 році ми побачили комплексні зміни: від точкових валютних пом’якшень для оборонних потреб до системних кроків із наближення фінансового регулювання до стандартів ЄС”, — пояснює вона.
Окремий блок рішень НБУ у грудні стосувався функціонування фінансової системи в умовах воєнного стану. Регулятор пом’якшив валютні обмеження для Міністерства оборони України, а також дозволив здійснення окремих транскордонних переказів для операторів системи передачі електроенергії. Наприкінці місяця також були запроваджені додаткові валютні послаблення, спрямовані на підвищення обороноздатності країни.
“Ці рішення мають чітку прикладну логіку: фінансова система має максимально гнучко реагувати на потреби сектору безпеки та критичної інфраструктури. Водночас НБУ намагається зберігати баланс, не розхитуючи валютний ринок”, — зазначає експертка.
Крім того, регулятор відтермінував застосування окремих вимог про розрахунок кредитного ризику, що дає банкам додатковий час для адаптації в умовах невизначеності.
Значний масив грудневих рішень стосувався небанківського фінансового сектору. НБУ оновив правила ліцензування, вимоги до звітності, кіберзахисту та внутрішнього аудиту для фінансових компаній, страховиків, кредитних спілок і ломбардів.
“Регулятор послідовно вибудовує єдині “правила гри” для небанківського ринку. Грудневі рішення — це не разові правки, а системне підвищення прозорості, керованості ризиків і відповідальності учасників ринку”, — наголошує керівниця аналітичного департаменту “Фінансового пульсу”.
Важливою особливістю змін стало приведення нормативної бази у відповідність до нового Закону України “Про рейтингування”, а також імплементація Глобальних стандартів внутрішнього аудиту.
Банківська система також опинилася у фокусі регулятора. У грудні НБУ оновив вимоги до внутрішнього аудиту банків і банківських груп, затвердив технічне завдання для оцінки стійкості банківської системи у 2026 році, а також вніс зміни до правил зберігання і розкриття банківської таємниці з акцентом на електронний документообіг.
Окрему увагу було приділено впровадженню європейських підходів до оцінки операційного ризику та значних експозицій.
“Фактично НБУ поступово “вшиває” європейські регуляторні підходи в українську банківську систему. Це важливо як для процесу євроінтеграції, так і для підвищення стійкості банків у середньостроковій перспективі”, — зазначає Діляра Мустафаєва.
Також наприкінці року регулятор затвердив нові правила оприлюднення пруденційної інформації, які розширюють обсяг даних про управління ризиками та проблемні активи банків.
“Для ринку це означає більше прозорості, а для клієнтів і партнерів банків — більше інформації для ухвалення зважених рішень”, — підсумовує експертка.
