НБУ оновив підходи до фінмоніторингу: що зміниться для банків і клієнтів

У липні Національний банк зосередив особливу увагу на протидії схемам ухилення від сплати податків, формуванню фіктивного податкового кредиту та легалізації тіньових доходів. Банки отримали детальні рекомендації щодо виявлення ризикових операцій, однак ці зміни не означають запровадження нових масових обмежень для клієнтів.

Про це йдеться в огляді новацій нормативної бази НБУ за липень, підготовленому Центром економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.

За словами керівниці аналітичного департаменту “Фінансового пульсу” Діляри Мустафаєвої, у листі №25-0010/65703 Національний банк звернув увагу банків на схеми з ознаками фіктивності, зокрема так звані “скрутки” та “зустрічні потоки”. Вони можуть використовуватися для ухилення від оподаткування, формування фіктивного податкового кредиту, прихованого переведення коштів у готівку та легалізації доходів, отриманих у тіньовому секторі.

Серед можливих індикаторів таких схем регулятор назвав багатомільйонні обороти компаній із незначною кількістю працівників та активів, відсутність складських або виробничих приміщень, невідповідність платежів заявленій діяльності, транзитний рух коштів, роботу з великою кількістю новостворених контрагентів, а також відсутність документів про фактичне транспортування чи зберігання товарів.

Водночас банки мають оцінювати не окрему операцію або один формальний показник, а сукупність ризикових ознак і відповідність фінансової активності клієнта реальному змісту його господарської діяльності.

“Важливо розуміти, що цей лист не встановлює нових масових обмежень для клієнтів і не означає автоматичного посилення контролю за будь-якими операціями бізнесу. Йдеться про рекомендації банкам щодо роботи з конкретними комбінаціями ризикових ознак. Вирішальним залишається не окремий платіж або формальний показник, а відповідність операцій реальному змісту та масштабам господарської діяльності клієнта”, — зауважила Діляра Мустафаєва.

Паралельно Національний банк спростив окремі процедури ідентифікації та верифікації фізичних осіб. Постановою №81 було розширено можливості для обслуговування клієнтів, які через фізичні або інші об’єктивні обставини потребують додаткової допомоги під час отримання банківських послуг.

Зокрема, супроводжуюча або довірена особа чи працівник банку зможе допомогти клієнтові пред’явити оригінал документа, якщо людина не може зробити це самостійно. У визначених випадках згоду на фотофіксацію можна буде підтвердити за допомогою аудіо- або відеозапису. Банки фінансової інклюзії також зможуть залучати комерційних агентів до ідентифікації та верифікації клієнтів.

“Загальна логіка липневих змін досить чітка: контроль має посилюватися там, де існують обґрунтовані ризики використання банківської системи у протиправних схемах, але ставати простішим і доступнішим там, де людина стикається з фізичними, територіальними чи іншими об’єктивними перешкодами. Саме такий баланс між стійкістю, контролем і фінансовою інклюзією поступово наближає українську банківську систему до європейської моделі”, — підсумувала експертка.

Фінансовий моніторинг став одним із трьох основних напрямів липневого оновлення нормативної бази НБУ. Два інші стосувалися забезпечення стабільної роботи банків в умовах війни та подальшого наближення банківського регулювання до законодавства Європейського Союзу.

За словами Діляри Мустафаєвої, липневі рішення свідчать, що банківська система одночасно працює у двох часових вимірах: розв’язує практичні проблеми, спричинені війною, і поступово переходить до європейської моделі регулювання та нагляду.

“У липні Національний банк продовжував вирішення найбільш нагальних завдань: з  одного боку, банки повинні зберігати операційну та фінансову стійкість в умовах воєнних ризиків. З іншого — регулятор уже формує наглядове середовище, у якому українські банки надалі працюватимуть за логікою та стандартами, звичними для європейського фінансового ринку”, — зазначила Діляра Мустафаєва.

Одним із ключових євроінтеграційних рішень стало оновлення порядку оцінки стійкості банків і банківської системи. Постановою №77 НБУ вдосконалив процедури та методологію ризик-орієнтованого банківського нагляду, зокрема порядок встановлення підвищених пруденційних нормативів за результатами наглядового оцінювання SREP.

Крім того, постановою №75 регулятор продовжив тестовий період розрахунку банками мінімального розміру експозицій, зважених за кредитним ризиком. Ці зміни спрямовані на імплементацію положень Регламенту Європейського Парламенту і Ради ЄС №575/2013. Подавати звітність згідно з вимогами Положення банки будуть починаючи зі звітної дати 01 листопада 2026 року (замість 01 серпня 2026 року). Це дасть банкам  можливість більш ретельно  підготуватись до нововведень.

Окремим рішенням Національний банк пом’якшив частину валютних обмежень у зв’язку зі змінами в законодавстві ЄС. Постанова №79 дозволила українським операторам поштового зв’язку, експрес-перевізникам та іншим міжнародним перевізникам переказувати валюту за кордон для сплати митних платежів, податків і зборів, пов’язаних із доставкою посилок до Європейського Союзу.

Ще один блок рішень стосувався правил роботи банків під час воєнного стану. Постановами №78 та №80 було внесено зміни до Правил роботи банків у зв’язку із запровадженням в Україні воєнного стану.

Зокрема, НБУ уточнив  порядок  визначення фінансового стану позичальників у період воєнного стану, а також замість опису територій, на  яких можливе тимчасове припинення діяльності банківських підрозділів, додав  посилання на перелік таких територій.  Регулятор також тимчасово пом’якшив порядок урахування окремих непрофільних активів під час розрахунку капіталу банків. За дотримання визначених умов банки можуть не вираховувати з основного капіталу першого рівня балансову вартість певної нерухомості, отриманої у власність із кінця 2021 року.

“Такі рішення не варто сприймати як зниження вимог до банків. Їхнє завдання — не допустити, щоб обставини, безпосередньо спричинені війною, штучно погіршували регуляторні показники або змушували банки ухвалювати економічно необґрунтовані рішення. Водночас НБУ зберігає запобіжники, які не дозволяють перетворити тимчасову гнучкість на спосіб приховування реальних ризиків”, — наголосила Діляра Мустафаєва.