Понад 257 млрд грн податків за три роки: чому банкам важливо зберегти капітал для кредитування — Мамедов
За 2023-2025 роки українські банки нарахували понад 257 млрд грн податку на прибуток. Однак подальше збереження підвищеного податкового навантаження може обмежити можливості банків нарощувати власний капітал, необхідний для розширення кредитування бізнесу та підтримки економічного відновлення.
Про це у новому подкасті на YouTube-каналі Finance.ua розповів Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.
За словами банкіра, український фінансовий сектор усвідомлює необхідність наповнення державного бюджету, особливо в умовах війни. Водночас оцінювати ефективність підвищеного оподаткування лише через обсяги бюджетних надходжень було б неправильно. Адже прибуток банків є важливим джерелом формування капіталу, від якого залежать можливості кредитування підприємств і населення. “Коли ми обговорюємо податки на банки, варто бачити весь економічний ланцюг: прибуток формує капітал, капітал дає можливість кредитувати, а кредити підтримують виробництво, інвестиції та робочі місця. Якщо послаблюється одна з цих ланок, наслідки згодом може відчути вся економіка”, — пояснив Сергій Мамедов. Банкір нагадав, що у 2023 та 2024 роках ставка податку на прибуток банків становила 50%, причому відповідні рішення ухвалювалися ретроспективно. У 2025 році ставка знизилася до 25%, однак уже у 2026 році її знову встановили на рівні 50%.
Крім того, 27 жовтня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №15262, який передбачає продовження підвищеної ставки на 2027 рік. На думку Сергія Мамедова, така практика створює ризики не лише для накопичення банківського капіталу, а й для довгострокового планування кредитної діяльності. Особливо це стосується фінансування виробничих проєктів, модернізації підприємств та відновлення пошкоджених потужностей, де потреба в коштах може вимірюватися роками.
Окремою темою подкасту став міжнародний досвід підвищеного оподаткування банків. Зокрема, йшлося про результати аналітичного дослідження, підготовленого за ініціативою Сергія Мамедова спільно з Ukraine Economic Outlook. Воно охопило понад 50 випадків запровадження додаткових податків на банківський сектор у різних країнах світу протягом останніх 25 років.
Як зазначив експерт, міжнародна практика свідчить, що наслідки таких рішень можуть виходити далеко за межі податкової політики, впливаючи на кредитні ставки, інвестиційну привабливість банків та їхню готовність фінансувати економіку. Водночас Сергій Мамедов переконаний, що інтереси державного бюджету та банківської системи не слід протиставляти. Йдеться передусім про пошук рівноваги, за якої фінансовий сектор зможе забезпечувати значні податкові надходження, зберігаючи достатній капітал для кредитування та підтримки економічного зростання.
“Для держави важливо не лише те, скільки коштів бюджет отримає сьогодні, а й те, які можливості матиме економіка завтра. Тому кожне податкове рішення варто оцінювати з погляду його довгострокового ефекту: чи допоможе воно країні стати економічно сильнішою”, — підсумував Сергій Мамедов.
Про це у новому подкасті на YouTube-каналі Finance.ua розповів Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.
За словами банкіра, український фінансовий сектор усвідомлює необхідність наповнення державного бюджету, особливо в умовах війни. Водночас оцінювати ефективність підвищеного оподаткування лише через обсяги бюджетних надходжень було б неправильно. Адже прибуток банків є важливим джерелом формування капіталу, від якого залежать можливості кредитування підприємств і населення. “Коли ми обговорюємо податки на банки, варто бачити весь економічний ланцюг: прибуток формує капітал, капітал дає можливість кредитувати, а кредити підтримують виробництво, інвестиції та робочі місця. Якщо послаблюється одна з цих ланок, наслідки згодом може відчути вся економіка”, — пояснив Сергій Мамедов. Банкір нагадав, що у 2023 та 2024 роках ставка податку на прибуток банків становила 50%, причому відповідні рішення ухвалювалися ретроспективно. У 2025 році ставка знизилася до 25%, однак уже у 2026 році її знову встановили на рівні 50%.
Крім того, 27 жовтня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №15262, який передбачає продовження підвищеної ставки на 2027 рік. На думку Сергія Мамедова, така практика створює ризики не лише для накопичення банківського капіталу, а й для довгострокового планування кредитної діяльності. Особливо це стосується фінансування виробничих проєктів, модернізації підприємств та відновлення пошкоджених потужностей, де потреба в коштах може вимірюватися роками.
Окремою темою подкасту став міжнародний досвід підвищеного оподаткування банків. Зокрема, йшлося про результати аналітичного дослідження, підготовленого за ініціативою Сергія Мамедова спільно з Ukraine Economic Outlook. Воно охопило понад 50 випадків запровадження додаткових податків на банківський сектор у різних країнах світу протягом останніх 25 років.
Як зазначив експерт, міжнародна практика свідчить, що наслідки таких рішень можуть виходити далеко за межі податкової політики, впливаючи на кредитні ставки, інвестиційну привабливість банків та їхню готовність фінансувати економіку. Водночас Сергій Мамедов переконаний, що інтереси державного бюджету та банківської системи не слід протиставляти. Йдеться передусім про пошук рівноваги, за якої фінансовий сектор зможе забезпечувати значні податкові надходження, зберігаючи достатній капітал для кредитування та підтримки економічного зростання.
“Для держави важливо не лише те, скільки коштів бюджет отримає сьогодні, а й те, які можливості матиме економіка завтра. Тому кожне податкове рішення варто оцінювати з погляду його довгострокового ефекту: чи допоможе воно країні стати економічно сильнішою”, — підсумував Сергій Мамедов.