Повітряні тривоги змінюють банкінг: активність у застосунках могла зрости на 15-20%
Часті та тривалі повітряні тривоги поступово змінюють звички банківських клієнтів: дедалі більше повсякденних операцій люди намагаються здійснювати дистанційно, а мобільний застосунок фактично перетворюється на повноцінне “цифрове відділення” банку.
Лише у серпні на тлі масованих ракетних і дронових атак активність користувачів мобільного банкінгу могла зрости приблизно на 15-20%.
Про це у новому подкасті на YouTube-каналі Finance.ua розповів Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.
“Людина, яка двічі або тричі приїхала до відділення й потрапила на тривалу тривогу, наступного разу цілком природно спочатку перевірить, чи можна розв’язати своє питання дистанційно. Тому мобільний застосунок сьогодні фактично є повноцінним цифровим відділенням”, — зазначив банкір.
За його словами, під час тривоги на першому місці залишається безпека людей, тому обслуговування у відділеннях призупиняється, а клієнти та працівники мають перейти в укриття.
Саме тому все більшу частину щоденних фінансових операцій банки переводять у смартфон. Через мобільні застосунки клієнти можуть здійснювати платежі та перекази, поповнювати рахунки, контролювати залишки, керувати картками та лімітами, відкривати депозити, обмінювати валюту, а в окремих банках — користуватися частиною кредитних продуктів.
Водночас банкір наголосив, що зі зростанням популярності мобільного банкінгу посилюється і відповідальність самого клієнта за цифрову безпеку. Банківські застосунки варто завантажувати лише з офіційних магазинів або за посиланням з сайту банку, не переходити за сумнівними повідомленнями про “оновлення банкінгу” та нікому не передавати PIN-коди, CVV, паролі чи одноразові коди підтвердження.
Також клієнтам радять обережно користуватися банкінгом через відкриті Wi-Fi-мережі, своєчасно оновлювати операційну систему смартфона і банківський застосунок та захищати телефон складним паролем або біометрією.
При цьому, за словами експерта, повністю відмовитися від фізичної мережі відділень неможливо. Частина операцій, зокрема складніші кредитні продукти для бізнесу, автокредитування, іпотека чи партнерські програми, все ще потребують перевірки документів, консультацій та особистої комунікації з менеджером.
“Перед банками фактично стоїть подвійне завдання: максимально переводити стандартні операції у смартфон і водночас зберігати сильну фізичну мережу для тих продуктів та клієнтських потреб, які поки неможливо повністю перевести в цифру”, — пояснив Сергій Мамедов.
Окремим викликом для банківської системи залишається підготовка до зими та можливих тривалих перебоїв з електропостачанням. Одним із ключових елементів фінансової стійкості стала мережа POWER BANKING — об’єднана система банківських відділень, здатних забезпечувати необхідне обслуговування навіть під час тривалого блекауту.
Наразі вона налічує близько 2,4 тис. відділень по всій країні, близько 75% із яких належать системно важливим банкам. Їхню автономність забезпечують альтернативні джерела живлення, резервні канали зв’язку, запас готівки, посилена інкасація та організаційна готовність персоналу.
У більшості відділень POWER BANKING також працює “банкоматний національний роумінг”, завдяки якому клієнти можуть користуватися банкоматами інших банків-учасників мережі. Перед зимою банки мають додатково тестувати резервний зв’язок, генератори та інше енергетичне обладнання, роботу банкоматів, інкасацію, внутрішні системи й кіберзахист.
Банкір також закликав клієнтів під час повітряної тривоги не намагатися будь-що завершити банківську операцію або дістатися до відділення.
“Тут головне правило надзвичайно просте: спочатку безпека, потім банківська операція. Сучасні технології дозволяють перенести більшість фінансових питань на пізніше або вирішити їх дистанційно. Сучасний банк має бути доступним там, де в конкретний момент перебуває клієнт: якщо відділення не працює через тривогу, то можна скористатися застосунком у смартфоні, а якщо зникає електроенергія — повинна працювати резервна інфраструктура. Наявна банківська стратегія дасть змогу не лише “вижити під час зими”, а й активно впроваджувати нові технологічні рішення, які зміцнюватимуть стійкість української банківської системи”, — підсумував Сергій Мамедов.