ШІ зробив фінансове шахрайство швидшим і переконливішим: головні загрози 2026 року
За перші п’ять місяців 2026 року фінансове шахрайство стало помітно технологічнішим, швидшим і більш персоналізованим. Штучний інтелект дедалі частіше використовується як інструмент посилення вже відомих видів шахрайства: соціальної інженерії, фішингу, фейкових дзвінків, підроблених повідомлень, шахрайських онлайн-пропозицій, псевдозборів і маніпуляцій у месенджерах.
Про це розповіла Анна Довгальська, заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ.
За її словами, головна зміна полягає в тому, що злочинні атаки стали значно правдоподібнішими. Якщо раніше підроблені повідомлення часто можна було розпізнати за помилками, неприродною мовою або незграбною логікою, то тепер ШІ дає змогу створювати тексти, голосові повідомлення, зображення та навіть відео, які зовні майже не відрізняються від справжніх.
Водночас суть більшості шахрайських схем не змінилася: зловмисники, як і раніше, намагаються змусити людину самостійно зробити небезпечну дію — переказати кошти, ввести дані картки, повідомити код із SMS, підтвердити операцію або перейти за шкідливим посиланням.
Анна Довгальська зазначила, що, за даними Національного банку України, у 2025 році кількість незаконних дій та шахрайських операцій із платіжними картками, за якими були завдані збитки, зменшилася на 5% — до 256 тис. операцій. Однак сума збитків, навпаки, зросла майже на чверть — до 1,4 млрд грн. Середня сума однієї незаконної операції збільшилася на 30% — із 4247 грн у 2024 році до 5536 грн у 2025 році.
Показовим є і те, що 83% усіх шахрайських операцій відбувалися через інтернет, а 90% загальної суми збитків були спричинені соціальною інженерією. Це свідчить про те, що головною мішенню злочинців залишається не стільки банківська система, скільки сама людина — її емоції, довіра, поспіх і неготовність перевіряти інформацію.
Серед найпоширеніших схем експертка назвала дзвінки нібито від працівників банку, мобільного оператора чи державної установи, фішингові сайти банків, служб доставки, маркетплейсів і благодійних фондів, фейкові онлайн-магазини, шахрайські підписки, P2P-шахрайство, а також псевдозбори на військові або гуманітарні потреби.
За словами Анни Довгальської, ШІ насамперед допомагає шахраям масштабувати атаки. Він здешевлює підготовку повідомлень, дає змогу швидко створювати сотні варіантів фішингових листів, підлаштовувати тексти під конкретну людину, імітувати офіційний стиль банку, державної установи чи відомої компанії.
“Окрему небезпеку становлять персоналізовані атаки. Зловмисники можуть використовувати відкриті дані із соціальних мереж, професійних профілів, месенджерів, публічних фото, коментарів і згадок, щоб зробити шахрайське повідомлення максимально переконливим. У ньому можуть згадуватися реальне місце роботи, ім’я керівника, знайома подія, сервіс, яким людина справді користується, або навіть недавня поїздка”, — зазначила банкірка.
Саме тому, за її словами, громадянам варто змінювати сам підхід до безпеки. У сучасних умовах уже недостатньо орієнтуватися лише на помилки в тексті, дивний голос або підозрілу мову. Потрібно перевіряти не форму повідомлення, а саму дію, до якої людину підштовхують: хто просить, що саме просить, чому це треба зробити терміново і чи можна підтвердити інформацію через інший канал.
“ШІ допомагає аферистам звучати переконливіше. Тому головний захист — не намагатися “впізнати” шахрая за інтонацією, а перевіряти саму дію: хто просить, через який канал, чому терміново, чи можна підтвердити це іншим способом”, — підкреслила Анна Довгальська.